Це цікаво

Як швидко опанувати іноземну мову

Роб Бадден

Уявіть, що ви знайшли роботу своєї мрії за кордоном. Та є проблема: ви не знаєте мови, і час не на вашому боці.

Місія нездійсненна? Ні, лінгвісти кажуть, що необхідні комунікативні навички іноземною мовою можна здобути за тижні, а опанувати базовий рівень будь-якої мови – всього за декілька місяців.

Ризикніть розмовляти іноземною мовою при кожній нагоді

Це не означає, що ви відразу почнете розуміти літературні шедеври, але вивчити кількадесят розмовних фраз і спеціальну термінологію, необхідну для роботи, наприклад, у дипломатичній сфері чи мультинаціональній корпорації, цілком можливо.

Багато людей досить швидко можуть досягти такого рівня, щоб побалакати про політику з італійцем у Римі чи поспілкуватися за кавою з французькими колегами у Парижі.

З чого почати

Іноді необхідність подорожувати світом у справах змушує швидко вивчити прийоми опанування іноземних мов.

Читайте дитячі книжки та комікси іноземною мовою

Інженер Бенні Льюїс вивчив сім мов, зокрема іспанську, французьку та німецьку, на рівні, достатньому для роботи, а також досяг розмовної швидкості у декількох інших мовах, навіть у китайській.

Опанування іспанської - його першої іноземної мови - зайняло у пана Льюїса більше року, але з наступними мовами, включно з китайською, усе було швидше.

Ось його секрет: коли потрібно вивчити нову мову, інженер складає собі сценарії відповідей на можливі питання незнайомців. Опанувавши базовий рівень мови, Льюїс з легкістю береться за переклад технічних тестів.

Розмовники та онлайн-підручники дуже корисні на першому етапі, кажуть експерти. Вони збагачують словниковий запас і надають впевненість для розмови на побутові теми з носіями мови. А це вже вирішальний перший крок у вивченні іноземної мови.

Пориньте в культуру мови, яку вивчаєте

"Найбільший бар’єр на початку – це саме невпевненість, – каже пан Льюїс. - Мені вдається подолати це, коли я починаю розмовляти".

На думку експертів, зважитися на розмову дуже важливо, якщо ви прагнете досягти успіху в іноземній мові.

"Багато людей не просуваються у вивченні мови, тому що не розтуляють рота", – пояснює Майкл Гайслер, віце-президент школи іноземних мов Коледжу Міддлбері у Вермонті, США. "Якщо ви хочете зберегти лице, прогрес буде дуже повільним".

Це означає - не слід боятися помилок або незручних ситуацій. Коли пан Гайслер почав вивчати іспанську, він розмовляв як Тарзан із джунглів.

"Я розмовляв так: "я піти супермаркет". Але згодом - просунувся від початкового рівня до високого. Переломний момент трапився, коли моя зубна щітка зламалася, і я зміг попросити про заміну у супермаркеті", – розповідає мовник.

"Люди у всьому світі зазвичай дуже терпляче ставляться, коли ви спробуєте розмовляти їхньою мовою", - додає він.

Повне занурення

Пан Гайслер вважає, що повне занурення є ключем до швидкого опанування іноземної мови. Чим більше ви поринаєте в мову, наприклад, читаєте, слухаєте радіо або спілкуєтеся з носіями, тим швидшим буде прогрес.

Студенти Коледжу Міддлбері повинні проводити усі свої позакласні заняття, від спорту до театру, мовою, яку вони вивчають. Гуманітарний коледж Міддлбері має магістерські та докторські програми і спеціалізується на вивченні 10 іноземних мов, серед яких французька, німецька, китайська та іврит.

Практику занурення в мову активно підтримує і Інститут іноземної служби у Вашингтоні, який займається мовною підготовкою американських дипломатів і спеціалістів міжнародних відносин. Інститут має досвід навчання 70 іноземних мов, розробляє курси тривалістю 44 тижні, які доводять студентів до просунутого рівня в іноземній мові, що дозволяє вільно читати журнали на кшталт Time і підтримувати бесіду на професіональні теми.

Спілкуйтеся з носіями мови та просіть їх, щоб вони виправляли ваши помилки

Навчитися розмовляти на основні побутові теми можна значно швидше. Експерти вважають, що для цього достатньо лічених тижнів, особливо якщо ви регулярно практикуєтесь у розмові. Джеймс Норт, заступник директора Інституту іноземної служби, розповідає, що саме для цієї мети вони спонукають студентів знайомитися з носіями мови.

"Треба вкладати не лише голову, а й серце", – каже пан Норт. Практикувати мову можна під час волонтерської праці або допомагаючи в місцевому ресторані.

У кожному великому місті існують розмовні клуби, регулярні зустрічі людей з метою спілкування іноземною мовою. Є також онлайн-альтернативи. Пан Льюїс рекомендує italki.com - мовну соціальну мережу, яка об’єднує носіїв мови, вчителів та студентів. Серед інших популярних ресурсів – lang-8.com таvoxswap.com.

Користуйтеся безкоштовними подкастами та додатками для вивчення іноземних мов

Дуже важливо, щоб вчителі або носії іноземних мов виправляли ваші помилки та контролювали прогрес.

"Практика робить досконалим, – каже пан Норт. - Але практика без рекомендацій професіоналів закріпляє помилки. Учні-початківці не завжди розуміють, чи на вірному вони шляху. Тому допомогу вчителя, особливо спочатку, важко переоцінити".

Попросіть вашого співрозмовника прокоментувати те, що ви кажете, дозвольте йому виправити вимову й граматику. Хоча експерти і кажуть, що на початку не треба занадто переживати через граматичні помилки.

Почніть використовувати мову, а потім сконцентруйтеся на граматиці, радить Льюїс. Коли будете готові її сприймати, інженер рекомендує використовувати подкасти на таких сайтах, як radiolingua.com або languagepod101.com, які особливо зручні для вивчення структури мови.

Не турбуйтеся через помилки, особливо спочатку

"На той час у вас накопичиться достатньо контексту, щоб зрозуміти граматичні правила", – каже він.

Під час навчання не забувайте про ЗМІ іноземною мовою. На початку також корисно читати ілюстровані дитячі книжки і дивитися знайомі фільми іноземною мовою, радять експерти.

Якщо у вас є конкретна мета, наприклад спілкування з партнером або робота за кордоном, це важливий стимул, аби досить швидко заговорити.

Але будьте обережні з великими амбіціями. Якщо ви вирішите опанувати мову за два місяці, то, швидше за все, будете розчаровані. А ось навчитися підтримувати бесіду на базові теми, особливо коли це потрібно для роботи, цілком реально.

Звідки в англійській мові такий безлад розповідає BBC Culture Posted on 27/02/2016 by Альтернатива in Європейські новини, Культура та освіта // 0 Comments

Джерело: http://alt.ck.ua/zvidky-v-angl-movi-bezlad/ 
Альтернатива -новини Черкащини © alt.ck.ua

Відомий жарт Марка Твена про те, що англійською ми говоримо "Манчестер", а пишемо "Ліверпуль", можуть оцінити всі, хто вивчав англійську мову. Джеймс Гарбек досліджує, чому англійська орфографія така складна.

Якщо ви вивчали англійську, то вам, мабуть, відомий вірш Джерарда Нольста Трініте "Хаос".

Поет згадує 800 англійських слів, написання та вимова яких не піддаються ніяким правилам, наприклад, horse та worse або lord та word.

Спроба написати англійське слово правильно – це як грати в одну з тих комп'ютерних ігор, де ви завжди програєте. Здається, тут не обійшлося без чар якогось мага. Але якщо серйозно, жодна інша мова не має такого безладу в орфографії, який можна пояснити виключно людською природою.

Труднощі починаються з абетки. Будувати орфографічну систему англійської мови за допомогою латинської абетки – це як збирати дитячий майданчик з набору офісних меблів IKEA. Але багато інших мов, чия вимова помітно відрізняється від латинської, наприклад, тлінгітська (мова народності, яка мешкає на південному сході Аляски. – Ред.) або чеська використовують варіанти латиниці без жодних проблем.

Отже, що трапилося з англійською мовою? Це історія вторгнень, крадіжок, ліні, примх, помилок, гордості та невблаганних змін. У широкому сенсі за всім цим стоять люди та незмінна людська природа, якій притаманні жадоба, лінощі та снобізм.

Вторгнення та крадіжки

По-перше, жадоба, вторгнення та крадіжки. Римляни завоювали Британію у I столітті нашої ери і принесли абетку. У VII столітті їх витіснили германські племена англів та саксів, які прийшли із своєю мовою.

Починаючи з дев'ятого століття вікінги захопили частину Англії. Свідоцтвом їх нашестя є поява кількох нових слів, включно із займенником they (вони), який замінив староанглійський hie. У 1066 році нормани захопили Англію, результатом чого стали значні зміни у вокабулярі. У сучасній англійський мові залишилося багато слів французького походження, серед яких beef (яловичина), pork (свинина), invade (вторгатися), tongue (язик) та person (особа).

Через декілька століть після того, як англійці виштовхнули французів (але не французькі слова), мешканці Туманного Альбіону почали завойовувати світ: Америку, Австралію, Африку, Індію. З кожною новою колонією англійська мова отримували нові слова zebra, bungalow, budgerigar. Вправні підприємці-англійці робили бізнес у різних регіонах і привозили додому не лише солідні прибутки, але й нові слова. Такі слова називаються "запозичення", хоча їх не збираються "повертати". Отже, англійська мова – справжній музей завоювань.

Але до чого тут орфографія? Коли ми запозичуємо слово, воно приходить з іншої мови, яка може також використовувати латинську абетку, але мати досить відмінну від англійської фонетичну систему. Багато інших мов, таким чином, повністю асимілюють запозичення. Так, французьке слово chauffeur "шофер" перетворилося у норвезькій на sjåfør. А фіни перетворили strand (пляж) на ranta.

Для деяких слів запозичили вимову, але трохи змінили написання, наприклад, galosh (калоша) від французького galoche або strange (незнайомий) також із французької мови – estrange. В інших – орфографія залишилася, але вимова – змінилася, наприклад, ratio (у латинській вимовлялося "раціо"), sauna (англійською вимовляється "сона") або ski (норвежці вимовляють радше як "ші"). А в деяких випадках й написання й вимова збереглися практично незмінними: corps, ballet, pizza, tortilla.

Ледачі язики

Разом із жадобою іншим важливим етапом розвитку англійської мови стали звичайні лінощі, або як лінгвісти це називають – "мовна економія". Фонетичне форма слова змінюється для того, щоб полегшити його вимову (деякі звуки випадають) або сприйняття на слух (деякі звуки стають чіткішими).

Під впливом скандинавських мов та французької англійська позбулася складних староанглійських флексій (закінчень. – Ред.). Дієслово hopian скоротилося до hope (сподіватися), а згодом голосний e наприкінці багатьох слів припинили вимовляти.

У деяких словах орфографія збереглася, хоча вимова й спростилася, наприклад, слово victual, яке зараз вимовляється як "вітл". Деякі комбінації звуків також спростилися –"kn" перетворилося на "n", а "wr" – на "r". Деякі звуки і взагалі перестали існувати в сучасній англійській мові, але збереглися у написанні слів. Наприклад, звук "кх", якому на письмі відповідало сполучення "gh", змінився на "ф", як у слові laughter "сміх" (вимовляється "лафте". – Ред.), або взагалі зник, як у слові daughter "донька" (вимовляється "доте". – Ред.).

Фонетична система іноді поводить себе примхливо. Чудовий зразок цього в англійській мові – це великий зсув голосних, який відбувся між 1400 та 1700 роками. З причин невідомих усі довгі голосні звуки англійської мови змішалися, ніби вершки у чашці чаю. Раніше see (дивитися) римувалося із "eh", boot (черевик) вимовлялося як "боут", а out (зовнішній) звучало як "ут". Але після того як голосні пересунулися, написання слів залишилося старим.

Ліниві не лише язик та вуха. Якщо привезти писарів із Франції, а друкарів з Нідерландів та Бельгії, звідки в Британію прийшли перші книгодрукарські машини, то вони звичайно будуть слідувати своїм стандартам. Французьким писарям з впливом латинської на їх мову важко зрозуміти, навіщо писати cwen, коли на письмі цьому слову відповідає queen. Голландські друкарі вважали, що в слові gost чогось не вистачало, і ось так з'явилося ghost.

А ще й коли вам сплачують за кожну букву, чому би не додати декілька зайвихе. Вони однаково вже не мають ніякого значення.

І снобізм

Але головне, що зробило англійську орфографію такою непослідовною - снобізм.

Він почався в XI столітті, коли французька стала мовою аристократії і наповнила новими словами кулінарний, юридичний та поетичний словники англійської. Снобізм досяг неймовірних висот у добу Відродження, коли вчені почали схилятися перед класичними творами Античності. Запозичення робилися оптом. Багато наукові та технічних термінів англійської мови прийшли з латині та давньогрецької.

Але науковці також вирішили, що навіть ті слова, які вже існували в мові, повинні відображати свою класичну етимологію. Якщо слово peuple (старофранцузьке "народ". – Ред.) походить від латинського populous, воно має зберегти амулет свого шляхетного походження, отже, треба додати о, звідси його сучасна орфографія – people.

Слово det (середньоанглійське "обов'язок". – Ред.) зобов'язане своїм існуванням латинському debitum? Тоді чому би не писати його через b, щоб ми не забували про його походження. Так змінилося багато слів, що іноді відображалося й на вимові. А іноді законодавці орфографії помилялися щодо походження слова. Наприклад, isle (острів), а раніше ile, походить від латинського insula (звідси й s), а island має зовсім іншу етимологію – від староанглійського iegland.

Ще один прошарок снобізму ускладнив ситуацію по обидва береги Атлантики протягом останніх століть - національна гордість. Орфографічні спрощення в американській англійській – color замість colour (колір), center замість centre (центр) – з'явилися виключно завдяки бажанню Ноа Вебстера (американський лексикограф та мовознавець, укладач "Американського словника англійської мови". – Ред.) створити особливий американський варіант англійської мови. Бажання канадців зберегти британську орфографію на відміну від американців має по суті такі самі націоналістичні коріння.

А що зараз? Зараз ми навіть не бажаємо писати слова так, як вони звучать. Що скажете про таке написання, як hed, hart, lafter, dotter та det (неправильні варіанти написання англійських слів had, heart, laughter та debt. – Ред.)? Здається безграмотним? Або дратує своїм спрощенням? Так. Ось й відповідь. Ми насолоджуємося незручностями англійської мови, тому що вони дають нам можливість безпомилково визначати, хто є "правильного сорту", а хто – ні. Ми зробили з мови дуже корисний соціальний фільтр.

Складна та непослідовна орфографія англійської мови почалася з жадібності, підкріпилася лінощами та розквітла на снобізмі. Дійсно, історія англійської мови – це історія людського пороку, до речі само слово vice (порок) запозичене з французької.

10 найпоширеніших помилок в англійській мові Posted on 30/10/2016 by Альтернатива in Дозвілля, Цікавинки, Культура та освіта, Поради // 0 Comments

Джерело: http://alt.ck.ua/10-najposhyrenishyx-pomylok-v-anglijskij-movi/
Альтернатива -новини Черкащини © alt.ck.ua

Потрібно змиритись з фактом, що вивчати англійську не завжди легко. Студентам потрібно використовувати підходящий вокабуляр, розбиратись з граматикою, не забувати про правильну вимову під час говоріння. І зрозуміло, що дуже легко допустити певні помилки. Незалежно від рівня більшість студентів повторюють одні і ті ж самі помилки з року в рік. Тож давайте розберемось з найтиповішими з них, пише svitua.com.ua  з посиланням на Greenforest.

1)    Неправильне використання прийменників

 Люди часто не знають, який прийменник використати, або ж навіть просто не вживають його.

 Incorrect: It depends from his answer.

Correct: It depends on his answer.

Incorrect: We’re listening music.

Correct: We’re listening to music.

Для уникнення таких помилок, рекомендуємо звертати увагу на вислови з прийменниками такі як, depend on, afraid of, keen on, listen to, agree on smth but with a person, congratulate on, etc.

 Також прийменники at/in/on можуть дійсно спантеличити. Incorrect: The bird is on the tree.

Correct: The bird is in the tree.

Incorrect: There are some flowers on the picture.

Correct: There are some flowers in the picture. 2) Пропуск артиклів

2)    Пропуск артиклів

 Ця помилка особливо актуальна для студентів, рідна мова яких українська чи російська. Адже в нас просто немає такого поняття як означений або ж неозначений артикль.

 Incorrect: There is some milk on table.

Correct: There is some milk on the table.

 Incorrect: I can see car. Correct: I can see a car.

Артиклі вказують на іменники, тож вживаються вони ВИКЛЮЧНО з іменниками. Якщо ми говоримо про іменник однини в загальному сенсі – ми використаємо a/an, якщо ж усі присутні знають про що мова – the.

3)    Повторення підмета 

 Incorrect: My parents they are very kind.

 Correct: My parents are very kind.

Incorrect: July she works at hotel.

 Correct: July works at school.

 Навіщо повторювати ту ж саму інформацію? Просто зверніть на це увагу.

4)    Обережно – займенники!

 Дуже часто люди спантеличені – яка різниця між it та it’s, your та you’re, тож давайте розберемось.

 Incorrect: You’re car is great.

Correct: Your car is great.

 Incorrect: Your very beautiful.

Correct: You’re very beautiful.

Incorrect: This city is famous for it’s pasta.

 Correct: This city is famous for its pasta.

Incorrect: Its a computer.

Correct: It’s a computer.

Дивлячись на приклади, можна побачити, що it’s та you’re є скороченнями від it is та you are, а its та your показують приналежність, хоч вимова і майже однакова.

5)    Then та than

Ці 2 слова часто плутають: “than” використовується щоб порівняти декілька речей, “then” для того, щоб показати послідовність дій. Incorrect: Than I went to the cinema.

Correct: Then I went to the cinema.

Incorrect: This apple is bigger then that orange.

Correct: This apple is bigger than that orange.

6)    How та What 

Часто студенти плутають ці два слова через те, що перекладають дослівно “Як ти думаєш?” або “Як це називається?” з української. Incorrect: How do you think?

Correct: What do you think?

Incorrect: How do you call this in English?

Correct: What do you call this in English?

7)    Рід в англійській мові

Одразу пропонуємо поглянути на приклади та згадати роди в англійській мові. “Table” – це he чи she?

 Incorrect: It’s time I bought a new computer, since he was too old. Correct: It’s time I bought a new computer, since it was too old.

Не забувайте, що he та she в англійській мові ми вживаємо, коли говоримо про людей. Для предметів та тварин ми використовуємо it.  NB! Єдине виключення ми можемо зробити для наших домашніх улюбленців, яких ми персоніфікуємо.

Correct: My dog Julya is very kind. She is a dachshund.

8)    Порядок прикметників

Знову типова помилка, яку часто допускають люди, виникає через мовні розбіжності. Хіба нам важливо як сказати – велика та красива шафа чи красива та велика? Мабуть, ні. Але це точно не про англійську мову.

Incorrect: It’s a red big car.

Correct: It’s a big red car.

Описуючи іменник в англійській мові, спершу вживають прикметники, які виражають власну думку, а далі у такому порядку: 1) загальне/перше враження, 2) розмір предмета, 3) вік предмета, 4) форма, 5) колір, 6) походження, 7) матеріал. Але не варто сильно хвилюватись, зазвичай для опису вживаються всього два-три прикметники.

9)    Who та Which 

Обидва цих слова використовуються щоб описати когось або щось. Але коли ви описуєте людину, не забувайте, що вживати “who”, а ситуацію чи предмет – “which/that”.

 Incorrect: She is a person, which is always exaggerating.

 Correct: She is a person, who is always exaggerating.

Incorrect: His computer is the one who overheats all the time.

 Correct: His computer is the one that/which overheats all the time.

10)                      Неправильне використання прикметників та прислівників

Часто студенти просто не звертають увагу на те, яка частина мови потрібна.

 Incorrect: She knows English good.

Correct: She knows English well. I

ncorrect: He dances very bad.

Correct: He dances very badly.